Український Космос

Людина не знала, який вигляд має рідна оселя, поки не вийшла за її поріг. Людина не змогла б отримати радості від пізнання, якби не зазирнула за обрій.

Людина не збагнула б світобудови, якби не злетіла у безмежний небокрай, щоб врешті-решт зрозуміти таємниці Землі та розгадати загадки інших планет Сонячної системи.

Сучасний етап вивчення Всесвіту розпочинається відкриттям польського вченого Міколая Коперника (1472-1543) про геліоцентричну будову Всесвіту. Одним із його вчителів був…

/Files/images/unkaln_ukrants/Georgius_Drohobich.jpg Юрій Дрогобич (близько 1450 – 1494) – український звіздар (так у нас колись називали астрономів), справжнє прізвище якого Юрій Котермак, який народився на Галичині. Початкову освіту здобував в Україні, а вищу – у Кракові (Польща) та у Болонському університеті (Італія), по закінченню якого певний час був там ректором. У Римі він видав астрономічний календар «Прогностична оцінка поточного 1483 року». В бібліотеках Європи зберігається чимало його рукописів. Повернувшись до Кракова, Юрій Дрогобич викладав в університеті астрономію та медицину. Саме там навчався Коперник – улюблений учень Юрія Дрогобича.

Дослідження космосу із Землі є жорстко обмеженими. Ми змогли б довідатися більше, якщо б відірвалися від Землі. Ракети – це ключ до космічних польотів.

/Files/images/unkaln_ukrants/220px-Zasadko_AD.jpg Олександр Засядько (1779-1838) – визначний спеціаліст галузі ракетної справи, який започаткував українську та російську історію військового ракетобудування, а отже – й космонавтики. Батько Засядька, Дмитро, був гармашем Війська Запорозького, мав маєток у Лютеньці поблизу Гадяча на Полтавщині, де й народився майбутній генерал. О. Засядько – автор бойових порохових ракет і пускових станків із пристроями для наведення. Сформував у російській армії ракетну роту, споряджену 23-ма шестизарядними пристроями з арсеналом, що налічував понад три тисячі ракет! Заснував перший в Росії ракетний завод (Петербург), який 1864 р. перевели до Миколаєва, а також Вище артилерійське училище.

/Files/images/unkaln_ukrants/1371543279.jpg Микола Кибальчич (1853-1881) – винахідник та революціонер, який народився у містечку Коропі на Чернігівщині. Він був випускником Новгород-Сіверської гімназії. Навчався в Інституті інженерів шляхів сполучення (1871-1873) та у Медико-хірургічної академії в Петербурзі (1873). У 1875 році був заарештований за революційну діяльність і 2 роки провів в одиночному ув’язненні. З 1878 р. – на нелегальному становищі. Організатор динамітної майстерні, "головний технік" "Народної волі". Розробив конструкцію бомб, якими був смертельно поранений імператор Олександр II (1.03. 1881). Знаходячись у ув’язненні, розробив перший у Російській імперії ракетний літальний апарат для польоту людини, при цьому запропонував пристрій порохового ракетного двигуна, метод керування польотом шляхом зміни кута нахилу двигуна, програмний режим горіння, спосіб забезпечення стійкості апарата. Проект виявився похованим у жандармському архіві і побачив світло тільки в 1918 р. Кібальчич був страчений за вироком суду.

/Files/images/unkaln_ukrants/tsiolkovsky.jpg Костянтин Ціолковський (1857-1935) – засновник теоретичної космонавтики. Народився майбутній вчений у селі Іжевське Рязанської губернії, в родині лісничого. Батько Костянтина, Едуард Гнатович, походить із села Коростятина, що на українському Поліссі на Рівненщині. Рід Ціолковських ведеться від славного козацького полковника Северина Наливайка. Прославився Костянтин Ціолковський, як відомо, винаходами в області аеро- і ракетодинаміки, а також завдяки теорії літака і дирижабля. Ціолковського справедливо вважають основоположником сучасної космонавтики.

Плани та проекти вченого-самоучки мали неймовірний, дійсно космічний розмах, а його креслення лягли в основу проектування сучасних космічних апаратів. У широке коло інтересів Ціолковського входили такі наукові проблеми, як теорія газів, механіка тваринного організму, міжпланетні подорожі, дослідження світових просторів реактивними приладами, потяга на повітряній подушці, основи теорії ракет і рідинного ракетного двигуна, задача посадки космічного апарата на поверхню планет, позбавлених атмосфери.

/Files/images/unkaln_ukrants/200px-Кондратюк,_Юрий.jpg Кондратюк Юрій (Олександр Шаргей) (1897-1942) був одним із піонерів розробки основ космонавтики. Механік і винахідник, автор досліджень можливості ракетного польоту у світовий простір, а також оригінальних ідей у рішенні проблем міжпланетних подорожей. Велику частину свого життя прожив під чужим ім'ям. Справжнє його ім'я – Олександр Шаргей, і народився він в Україні, у Полтаві. У 1916 р. Кондратюк-Шаргей був покликаний на військову службу. Після революції 1917 р. його мобілізували до Білої армії, де він і служив певний час. Ще у 1919 р. він розглянув основні питання космонавтики, виклавши їх у творі "Тим, хто буде читати, щоб будувати". Кондратюк запропонував використовувати водневі з'єднання деяких металів і металоїдів, зокрема – бороводород, у якості палива для космічних ракет. Пізніше, рятуючись від репресій з боку Радянської влади, він змінив свої паспортні дані. Це загадкова людина. У Новосибірську 1929 р. вийшов у світ його твір за назвою "Завоювання міжпланетних просторів". Із середини 1930-х років працював у московських проектно-конструкторських організаціях, зіграв помітну роль у елеваторобудуванні та інших областях техніки. Загинув під Калугою. Реабілітований у 1970 р.

/Files/images/unkaln_ukrants/fullsize.jpg Сергій Корольов (1907 – 1966) – видатний вчений та конструктор, засновник практичної космонавтики. Народився Сергій Корольов у Житомирі. З дитинства любив книжки та літаки. Навчався на авіаційному відділенні Київського політехнічного інституту. Згодом продовжив навчання на аеромеханічному факультеті Вищого технічного Училища імені Баумана в Москві. Працював у Центральному аеродинамічному інституті, де створив кілька планерів. Згодом очолив Групу вивчення реактивного руху (ГІРД). Працюючи там, а також у Реактивному НДІ на керівних посадах, Корольов разом із головою Групи Фрідріхом Цандером, вважав, що основним засобом освоєння стратосфери та навколоземного космосу мають стати крилаті літальні апарати. Корольов спроектував крилату торпеду й ракето-планер. І якби не комуністичні репресії 1937 – 1938 років, то перевагу на початку освоєння космосу, ймовірно, мали б не балістичні ракети, а суборбітальні кораблі, космоплани, ракетоплани, космічні літаки на зразок «Спейс шатлів» та «Буранів». Сергій Корольов – один із творців ракети Р1, з якої почалася післявоєнна історія радянської ракетної техніки. У січні 1955 р. завершив випробування ракети Р5М – стратегічної, здатної нести ядерний заряд. Забезпечив перший запуск Р7, а потім і досягнення успішного результату вже на четвертому запуску. Його ракета Р7 ("сімка") вивела перший ШСЗ і корабель з першим у світі космонавтом Ю. А. Гагаріним. Розробив нову могутню ракету-носій Н1, літні випробування якої почалися вже без нього, однак незабаром програма створення цієї ракети була припинена. Визнаний гідним безлічі державних нагород і премій. В історії світового ракетобудування Корольов назавжди залишиться відомим як творець вітчизняної стратегічної ракетної зброї середньої і міжконтинентальної дальності й основоположник практичної космонавтики.

Україна і сьогодні залишається космічною державою. Яскравий доказ цьому – життя та діяльність українського космонавта Леоніда Каденюка.

Леонід Каденюк (1951)

/Files/images/unkaln_ukrants/gr_23.10.14_kadenyuk.jpg Народився у с. Клішківці на Буковині. Закінчив Чернігівське ВВАУЛ (1971) і МАІ за фахом "інженер-механік" (1988). Генерал-майор ВВС України (1998). Служив у ВВС. Проходив підготовку до космічних польотів у ЦПК ВВС і ГКНДІ (1976), потім (після розвалу СРСР) готувався до польоту в Космічному центрі ім. Джонсона в США як фахівець з корисного навантаження. Здійснив космічний політ на МТКК "Колумбія" за програмою STS-87 (19.11- 5.12. 1997). Під час польоту виконував біологічні експерименти з рослинами та експерименти Інституту системних досліджень за тематикою "Людина і стан невагомості". Одночасно з Каденюком досліди з рослинами у земних умовах провели 20 000 школярів. Після вибуття з загону космонавтів (1983) залишається на керівних посадах космічної галузі в Україні. Перший космонавт незалежної України. Герой України. Заслужений майстер спорту України.

Це лише декілька українських імен з історії космонавтики. Великий вклад у розвиток космічної галузі внесли такі вчені-українці як: Валентин Глушко, Михайло Янгель, Володимир Челомей. Усім відомі космонавти-українці: Павло Попович, Георгій Береговий, Георгій Добровольський, Георгій Шонін, Віталій Жолобов. Є нащадки українців і серед загонів астронавтів США та Канади: Брюс Едвард Мельник, Гайдімарі Стефанишин Пайпер, Роберта Бондар, Джудіт Різник.

Література:

1. На крилах мрії: Науково-популярне видання. – Харків: Видавництво «Ранок», 2003. – 64 с.

2. Український космос: Космічна енциклопедія. – К.: «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га». 2009, т – 45 с.


Повітроплавання

/Files/images/2019/levko_matsvicha/Мациевич_Лев_Макарович.jpg Левко Мацієвич (1877 - 1910) яскрава, але, на жаль, досі призабута постать української історії. Він був одним із перших вітчизняних авіаторів, конструював підводні човни, працював над проектом авіаносця.

Народився в селі Олександрівці (нині територія Кіровоградщини). До цього часу зберігся будинок, в якому маленький Левко з’явився на світ. Навчався у 3-ій Київській гімназії на Подолі, де виявив схильність до математики, фізики. хімії, а водночас до іноземних мов і класичної літератури. Займався фотографією і обладнав удома цілу дослідну лабораторію.

У 1902 році закінчив Харківський технологічний інститут, представивши проект комерційного літака.

Одним з перших у світі у 1908 році розробив проект авіаносця, на якому можна розмістити більше 20 літаків. Захопився авіацією і повністю віддається теорії і практиці повітроплавання.

У 1910 році їде до Франції, тоді найпередовішої у світі авіаційної держави, й отримує посвідчення №178 (став один з 200 перших у світі льотчиків), вивчає авіабудування.

7 жовтня 1910 року літак-біплан «Фарман ІУ» під час набору висоти раптово почав розвалюватись над Комендатським полем поблизу Санкт-Петербурга на очах десятків тисяч глядачів, а сам льотчик випав зі свого крісла, адже кабін, пасків безпеки і парашутів в літаках на той час ще не існувало. А ще Левко Мацієвич був великим патріотом, одним із співзасновників Революційної української партії (РУП). У колі його товаришів і знайомих М. Вороний, М. Міхновський, С. Петлюра, О. Олесь, М. Коцюбинський та десятки інших із плеяди української інтелігенції початку ХХ століття.

Кiлькiсть переглядiв: 2399

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

Дата останньої зміни 12 Березня 2024

Цей сайт безкоштовний!