Чисельність азіатських гепардів невпинно знижується

/Files/images/ekologya/s83483408.jpg

Цей чудовий кіт прикрашав собою простори Близького Сходу, Центральної Азії, Казахстану і південний схід Індії.

Гепард найшвидший ссавець на Землі, але і він не в силах втекти від серйозної загрози. Нещодавно фахівці закликали змінити природоохоронний статус хижака з "уразливого" на "зникаючий".

В даний час через руйнування місць їх існування, браконьєрства і непомірного полювання на всій планеті залишилося приблизно 50 - 60! особин азіатського гепарда, що живуть в дикій природі. Всі вони живуть в посушливих умовах центрального плато Ірану.

Такого підвиду гепарда вже не залишилося на території Індії, хижак зник з цієї місцевості більше 50 років тому.

Сьогодні азіатські гепарди значаться як "тварини, що знаходяться в критичній небезпеці" в Червоному Списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).

Гепард – хижак з родини котячих, якого раніше, завдяки особливій будові тіла, виділяли в окрему підродину, відноситься до роду Acinonyx виду jubatus. Назва “гепард” походить від латинського gattus pardus – кіт – леопард.

/Files/images/ekologya/d0b3d0b5d0bfd0b0d180d0b4-7.jpg

Струнке тіло гепарда сягає в довжину від 115 до 150 см і відрізняється добре розвиненою мускулатурою, а також характерне повною відсутністю жирових відкладень. Маса дорослої тварини – від 40 до 65 кг, в холці звір практично досягає метра, а довжина хвоста складає близько 80 см.

Будова тіла у гепарда служить для оптимальної обтічності під час бігу: у порівнянні з іншими котячими тулуб у тварини укорочений, ноги тонкі і високі, голова невелика, очі високо розташовані, вуха маленькі і закруглені. Довгий і тонкий хвіст рівномірно опушений і під час бігу служить в якості керма.

Кігті в подушечки лап не втягуються (для котячих це нехарактерна риса), що забезпечує під час бігу хороше зчеплення з грунтом.

Забарвлення короткого негустого хутра жовто-пісочне, по всьому тілу за винятком живота розсіяні дрібні чорні плями, на морді з боків – чорні тонкі смуги.

/Files/images/ekologya/3311-640x478.jpg

Дитинчата гепарда володіють досить довгою гривою сріблястого кольору. У дорослих особин жорстке довге волосся є тільки до лопаток.

Тварини видають різноманітні звуки: нявкають, шиплять, мурчать, однак гарчати вони не вміють.

Азіатський гепард має могутнішу шиу, коротші лапи і товстішу шкуру, ніж інші підвиди.

На думку дослідників, за 5-10 років популяцію гепардів може скоротитися вдвічі, що призведе до їхнього повного вимирання надалі.

Дельфін Мауї - вимираючий вид

/Files/images/delfn_mau/maui_dolphin_nz_will_rayment_352389.jpg

Рідкісний і маленький вид дельфінів Мауї зіткнувся з неминучим зникненням з нашої планети. На сьогоднішній день їх залишилося близько 55 особин.

Дельфін Мауї мешкає тільки у водах біля західного узбережжя Північного острова Нової Зеландії.

Відмінною особливістю цього рідкісного дельфіна є круглі плавники на спині. Це, можна сказати, візитна картка дельфіна, по ній відразу дізнаються рідкісного мешканця морських просторів.

/Files/images/delfn_mau/Atom13066.jpg/Files/images/delfn_mau/14338.jpg

Живуть ці маленькі морські мешканці зграями або невеликими групами по кілька особин недалеко від берега на глибині не більше 20м.

Самки дельфіна Мауї мають довжину до 1,7 метрів і важать до 50 кілограмів. Самці відрізняються від самок тим, що вони трохи крупніше і світліше. Відомо, що дельфіни - свого роду довгожителі, вони можуть прожити до 20 років. Самки народжують по одному дитинчаті раз на три роки.

Тіло у дельфіна невелике, але міцне, а на ніжно загнутій мордочці дельфіна є своєрідні сірі, білі і чорні маркування.

/Files/images/delfn_mau/Maui-Dolphin1.jpg

Дельфіни дуже рухливі і грайливі. Можна спостерігати, як вони годинами грають, затівають метушню і ганяються один за одним, піднімаючи бризки і бульбашки. Люди кажуть, що бачили дельфінів Mауї в заплавах річок.

За останні сім років популяція цих дельфінів скоротилася майже вдвічі. На жаль, незважаючи на заборону рибальства в даній частині узбережжя, дельфіни часто стають жертвами мереж рибалок-браконьєрів.
Згідно інформації від представників Всесвітнього фонду дикої природи, популяція дельфінів Мауї скорочується з 1970 року.

/Files/images/065.jpg Сміттєвий острів в Тихому океані!

«Велика тихоокеанська сміттєва пляма», «Тихоокеанський сміттєворот», «Тихоокеанський сміттєвий острів», як тільки не називають гігантський острів зі сміття, який розташований у Тихому океані.

Забруднення почалося з тих часів, коли винайшли пластик. Адже він розкладається понад сто років, і завдяки океанським течіям збивається у величезні острови. Один такий острів плаває між Каліфорнією, Гаваями і Аляскою — мільйони тонн сміття. Острів швидко росте, щодня в океан з усіх материків скидається ~ 2.5 мільйона шматочків пластику й іншого сміття. Пластикові відходи в Тихому океані є причиною загибелі більше мільйона морських птахів на рік, а також більше 100 тисяч особин морських ссавців.

/Files/images/066.jpg

Відкриття цього сміттєвого скупчення належить океанографу Чарльзу Мору, який виявив сміттєві острови в 1997 році. Але їх формування почалося, найімовірніше, в 50-х роках за рахунок особливостей Північно-Тихоокеанської системи течій, центр якої, куди і потрапляє все сміття, відносно стаціонарне. За оцінками вчених, в даний час маса сміттєвого острова складає більше трьох з половиною мільйонів тонн, а площа — понад мільйон квадратних кілометрів.

Ця величезна купа плавучого сміття — фактично найбільше звалище планети — тримається на одному місці під впливом підводних течій, які мають завихрення.

Звалище ж не схоже на звичайний острів, по своїй консистенції воно нагадує «суп» — фрагменти пластику плавають у воді на глибині від одного до сотні метрів. Оскільки пластик прозорий і залягає прямо під поверхнею води, то з супутника «поліетиленове море» побачити не можна. Сміття можна помітити тільки з носа корабля або занурившись у воду з аквалангом. Але морські судна бувають в цьому районі нечасто, тому що тут ніколи не буває вітру. До того ж Північно -тихоокеанський вир — це нейтральні води, і все сміття, що тут плаває — нічийне.

/Files/images/067.jpg /Files/images/068.jpg

Схожий острів можна зустріти і в Саргасовому морі — це частина знаменитого Бермудського трикутника. Раніше ходили легенди про острів з уламків кораблів і щогл, який дрейфує в тих водах, тепер дерев’яні уламки замінилися на пластикові пляшки і пакети. За даними Грінпіс, щороку в світі виробляється більше 100 млн тонн пластикових виробів і 10% з них врешті-решт потрапляє в світовий океан. Сміттєві острова зростають з кожним роком все швидше і швидше.

Джерело: http://lifeglobe.net

/Files/images/398903605_(1).jpg Чорнобильська трагедія: мовою фактів

1. Навесні 1970 року розпочалося спорудження першої в Україні атомної електростанції – Чорнобильської АЕС. Тоді ж розгорнулось будівництво міста енергетиків – Прип’яті. Досі в Україні енергію виробляли лише теплові та гідроелектростанції. Перший енергоблок АЕС був введений в експлуатацію 1977 року, другий – 1978-го, третій – 1981 –го, і четвертий - 31 грудня 1983 року.

Будівництво ЧАЕС /Files/images/vsya_pravda_o_chaes_katostrofa_1986_goda.jpg

2. 26 квітня 1986 року о 1 год. 23хв. 48с. у результаті теплового вибуху реактора четвертого енергоблока були пошкоджені й розгерметизовані тепловиділяючі елементи (ТВЕЛи), що містять ядерне паливо (уран – 235), і прогриміло два надпотужних вибухи. Через проломи в будівлі на територію АЕС була викинута велика кількість уламків конструкцій, таблеток двоокису урану, ТВЕЛів і шматків графіту. В навколишнє середовище потрапило 500 млн кюрі радіоактивних речовин. Еквівалент потужності вибуху дорівнював потужності 500 атомних бомб, таких, як скинуто було на Хіросіму.

3. На момент аварії на чотирьох енергоблоках ЧАЕС працювали 176 осіб. А за півтора кілометра до південного заходу, на будівельному майданчику п’ятого й шостого енергоблоків, у нічну зміну працювали ще й 268 будівельників і монтажників. У перші дні аварії від так званого мирного атома загинуло 30(!) осіб. Після них жертв були тисячі.

4. Повідомлення про аварію на ЧАЕС по лінії чергової служби у МВС і ГУВВ надійшло о 1 год. 55хв. 26 квітня. О 3 год. 10хв. Був піднятий по тривозі особовий склад ОВС і частин внутрішніх військ.

/Files/images/130307018077.jpg евакуація

5. Понад півтори доби 50 – тисячне місто Прип’ять нічого не знало про реальну небезпеку. Прип’ятці продовжували жити у звичайному режимі.

6. Про евакуацію міста населенню повідомили о 7 годині ранку 27 квітня, розпочалася вона о 14 годині й закінчилась о 17-й того ж дня.

7. Перше коротке повідомлення про аварію на ЧАЕС від Ради Міністрів СРСР надійшло в засоби масової інформації 27 квітня.

/Files/images/0eba028de7a31189.jpg /Files/images/3.jpg

8. Радіус випадання механічних високорадіоактивних уламків становив близько 500 метрів. Осідаючі аерозолі поширилися в атмосфері на 50 км, а не осідаючі – на 1000км. Тому вже 29 квітня вони сягнули Польщі, Фінляндії, Швеції і Центральної Європи. Згодом забруднені повітряні маси сягнули Голландії, Великобританії, перетнули територію Югославії, Італії, Греції. Підвищення радіаційного фону відзначалось також в КНР, Японії, Індії, Канаді та США.

/Files/images/2230.jpg

9. До 25 травня 1986 р. був обнесений загорожею периметр 30 – кілометрової зони,охорона якого покладалася на внутрішні війська МВС і міліцію. Конфігурація цієї зони була визначена під час обстеження території й оформлення карти радіоактивного зараження місцевості після вибуху на ЧАЕС. Її площа становила 1856 кв.км.

10. За перші п’ять місяців Чорнобильської трагедії дістали значні дози опромінення 75 тис. осіб, які брали участь у її ліквідації. Загалом від аварії на ЧАЕС постраждало близько 3,5 млн. осіб, зокрема 1,5 млн. дітей.

11. 2 жовтня 1986 року прийнято Постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР « Про будівництво нового міста для постійного проживання працівників ЧАЕС», яке назвали Славутичем.

12. Згідно з міжнародними зобов’язаннями 15 грудня 2000 року Україна вивела з експлуатації останній, третій енергоблок Чорнобильської АЕС. Нині біля четвертого енергоблока продовжується будівництво нової захисної споруди – конфайнмента, який складається з аркової конструкції заввишки 105 метрів,довжиною 150 метрів і шириною 260 метрів, технологічного корпусу та допоміжних приміщень. Це дозволить захистити персонал, населення й довкілля від впливу джерел іонізуючого випромінювання.

/Files/images/29112013_08.jpg

13. Чорнобильська АЕС розташована неподалік міста Прип’ять; в 18 км від м. Чорнобиль, в 16 км від кордону з Білоруссю, в 50 км від м. Славутич та в 110 км від м. Києва.

/Files/images/0_64329_12718a9c_XL.jpg 8 Найбільших річок світу в небезпеці!

Вода покриває майже три чверті поверхні Землі, але майже вся вона солона або навіки замерзла. Близько 70% прісної води світу укладено в льодах Антарктики. Приблизно 85 тис. куб. км води протікає в озерах і річках планети, які постійно перебувають під впливом людини. До 2025 року 52 країни – дві третини населення світу – можуть зіткнутись з проблемою нестачі питної води. На щастя, існує ряд організацій по всій планеті, діяльність яких спрямована на захист річок та забезпечення майбутнього людства. Пропонуємо увазі читачів фотографії восьми найвеличніших річок світу і описи їх екологічної ситуації.


річка ніл

Ніл

Африканська річка Ніл є найдовшою в світі, її довжина становить більше 6,5 тисяч кілометрів. Це єдина річка Північної Африки, яка проходить через Сахару і доносить свої води до Середземного моря, будучи джерелом життя в безводній пустелі. В Уганді, Ефіопії і Судані заплановано будівництво кількох великих гребель. Організація «Басейн Нілу» працює над забезпеченням екологічно раціонального використання ресурсів ріки.


амазонка ріка

Амазонка

Річка Амазонка, басейн якої за площею можна порівняти з розміром континентальної частини США – це територія з дивовижним біологічним різноманіттям. Тут розташовано близько 60% тропічних лісів світу, і цей регіон відіграє важливу роль у регулюванні клімату Південної та Північної Америки. Протяжність річки становить більше 6400 км. Розташування в віддаленому куточку світу протягом довгого часу захищало її від впливу людей, але ситуація швидко змінюється. Тільки на бразильській частині Амазонки планується побудувати до 60 дамб. Такі проекти можуть вплинути на тубільне населення і затопити національні парки.


ріка янцзи

Янцзи

Річка Янцзи тече майже 6400 км по території Китаю, що робить її найдовшою річкою в країні і третьою за довжиною у світі. Вона вважається величезним джерелом гідроелектроенергії, і на її території розташована гребля «Три ущелини», що користується поганою славою. Її будівництво почалося в 1992 році, в результаті були переселені понад 1,2 мільйона людей і затоплені сотні шахт, фабрик і звалищ відходів. Це стало причиною масового забруднення і наповнення річки сміттям, що викликало ряд зсувів, які загрожують найбільшому рибному господарству Китаю. У 2011 році китайський уряд офіційно визнав проблему.


/Files/images/08201f7180c666286019d625d7599ec9.jpg

Міссісіпі

Річка Міссісіпі, найбільша річка Америки та четверта за довжиною річка світу, бере початок на заході Міннесоти, США, і, долаючи 4 тис. км у південному напрямку, впадає в Мексиканську затоку. Але після сторіччя впливу людини Міссісіпі потребує допомоги. Через велику кількість шлюзів, дамб і гребель річка використовує тільки 10% початкової заплави. Як наслідок, 30 км дельти річки зникає щороку. На щастя, існує величезна кількість діючих проектів та ініціатив, спрямованих на захист і охорону Міссісіпі.


/Files/images/1516009-e2d50753e4288c1fd9be5b340cd8c688.jpg

Конго

Річка Конго одна з найбагатших у світі. Вона несе близько півмільйона кубічних метрів води в секунду. В той час як частина забруднень річки пов’язана з міськими відходами та ерозією ґрунту, велика частина викликана подорожами людей. Конго вважається основною навігаційною системою Африки. У Демократичній Республіці Конго, одному з найбільш корумпованих регіонів світу, планується побудувати найбільшу гідроелектростанцію на планеті.


/Files/images/36265.jpg

Меконг

Річка Меконг є невід’ємною частиною екосистеми Південно-Східної Азії. Вона бере початок у Китаї і несе свої води на відстань 4900 км через Бірму, Лаос, Таїланд, Камбоджа і В'єтнам. Річка підтримує друге за різноманітністю рибне господарство в світі і забезпечує більше 60 мільйонів людей їжею, водою і засобом транспортування. Будівництво ряду китайських дамб уздовж русла Меконг негативно впливає на екосистему нижче за течією. Організації, як коаліція «Врятувати Меконг», борються з будівництвом цих дамб, працюючи в той же час над збереженням екологічної цілісності річки.


/Files/images/1376540854_2011-01-18-015_1.jpg

Дунай

Річка Дунай бере початок на заході Німеччини і через 2800 км впадає в Чорне море. Вона перетинає території таких держав, як Австрія, Угорщина, Хорватія, Сербія, Румунія і Україна. Дунай несе свої води по території 19 країн, що робить його найбільш інтернаціональною річкою в світі. Вона відрізняється різноманітною біологічною та екологічною системою, чим активно зловживає людство протягом останніх 150 років. Через насипи, дамби і поглиблення дна 80% заболочених ділянок річки знищені. Такі організації, як Всесвітня федерація дикої природи, працюють над відновленням і збереженням цих територій.

Кiлькiсть переглядiв: 2083

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

Дата останньої зміни 12 Березня 2024

Цей сайт безкоштовний!