Ріка, яка завжди кипить - виявлена ​​в джунглях Амазонки

Перуанський геолог Андрес Рузо виявив в джунглях Амазонки найнезвичайнішу річку в світі. Зробити сенсаційну знахідку вченому допомогли легенди, які в дитинстві йому розповідав дідусь і зокрема про річку, яка завжди «кипить» і буквально «варить» нещасні жертви. У легенді було сказано, що загадкова річка знаходиться десь в глибині джунглів, і вона постійно кипить, немов під нею хтось підтримує вогонь.

Ще кілька років тому, Рузо в цю легенду не вірив, сприймаючи її не більше ніж казку. Однак його чекало незвичайне відкриття - в джунглях Амазонки, де немає поблизу активних вулканів, вчений знайшов річку з легенди - «Mayantuyacu». Давня назва річки у вільному перекладі означає «нагріта теплом Сонця».

/Files/images/ekologya/15.jpg

Ширина річки 25 метрів, а глибина 6 метрів. Середня температура води в унікальній річці досягає 90 ° C, чого цілком достатньо, щоб заварити чашку чаю. Більш того, вчений виявив, що в деяких ділянках річки температура перевищує точку кипіння.

/Files/images/ekologya/14.jpg

Під час досліджень вдалося встановити, що вода в річці у її витоку холодна. Потім нагрівається до температури кипіння і охолоджується. Цей процес повторюється кілька разів. Свою найвищу температуру річка зберігає на ділянці довжиною 6,24 кілометрів. Важливо відзначити, що відстань найближчого активного вулкана становить понад 700 кілометрів.

«Якщо занурити руку в воду - ви отримаєте опіки третього ступеня менш ніж за півсекунди. А занурення в воду вас вб'є в мить »- поділився інформацією Рузо.

/Files/images/ekologya/13.jpg

Тварини, що потрапляють у воду, не мають шансу вижити, вони варяться живцем.

Для місцевих племен індіанців річка священна. Вони п'ють цю воду постійно, вдихають пар виходить від річки, готують їжу на цій воді і навіть використовують її як основу для приготування ліків.

/Files/images/ekologya/12.jpg

Рузо випустив книгу, присвячену його відкриття " Річка, що кипить: подорож і відкриття амазонки". Сьогодні він намагається привернути увагу наукового співтовариства, тому що річка знаходиться на межі зникнення через втручання людини в місцеву природу і її потрібно рятувати як унікальний феномен.

/Files/images/ekologya/11.jpg


Унікальний білий дельфін змінює колір, коли злиться або ніяковіє

Рідкісний дельфін - альбінос став зіркою в Японії. Славу цьому морському ссавцю принесла його здатність змінювати колір. Коли білий дельфін відчуває сильні емоції, він рожевіє.

Дельфін живе в музеї китів у Тайдзи на півдні Японії. Як правило, представники його виду мають сіре забарвлення. Але цей дельфін стає рожевим, коли злиться, сумує або, наприклад, ніяковіє.

Зміна забарвлення відбувається через те, що шкіра у дельфіна дуже тонка, кровоносні судини розташовані близько до її поверхні. Тому дельфін червоніє зовсім як людина.

/Files/images/2015/18-04-15-foto-600x341-1.jpg

Музей китів придбав незвичайного дельфіна в минулому році, викупивши його у рибалок, які виловили морського мешканця біля берегів Тайдзи. У січні 2014-го рибалки влаштували справжнє полювання на дельфінів, щоб потім продати свою здобич у акваріуми або на м’ясо.

Про такі акції японських рибалок стало відомо в 2009 році, коли вийшов фільм «Бухта» (The Cove). У 2010 році картина отримала «Оскар» як кращий документальний фільм. У 2011 році влада японської префектури Вакаяма, де знаходиться Тайдзи, повідомили, що за рік там було спіймано більше 1,2 тисячі дельфінів і невеликих китів. Скільки з них згодом загинули, не уточнюється.

Джерело: http://cikavosti.com/


Дивовижне місто - оазис посеред смертоносної пустелі!

/Files/images/ekologya/879471.jpg

У Перу посеред пустелі Атакама є дивовижне місто-оазис Уакачіна. У самому місті цвітуть пишні пальми, є своя лагуна, що володіє цілющими властивостями, за словами місцевих мешканців.

Всього в місті посеред безплідної пустелі живуть близько 200 людей. Майже всі вони зайняті дрібним бізнесом, в основному туризмом.

/Files/images/ekologya/495611.jpg /Files/images/ekologya/790057.jpg

/Files/images/ekologya/465309.jpg /Files/images/ekologya/115801.jpg

/Files/images/ekologya/410246.jpg /Files/images/ekologya/630116.jpg


Заповідними стежками Криму

Сьогоднішній Крим – одна з найболючіших точок на мапі України. У черговий раз благословенна кримська земля стає ареною міжнаціонального розбрату, скерованого недружніми до України політиками. Навряд чи патріотично налаштовані українці найближчим часом відвідають півострів з власного бажання. У День автономної республіки Крим ми пропонуємо віртуально ознайомитися з її заповідними територіями.

Озеро Донузлав - унікальний природний об’єкт Криму

Біля моря воно солоне, але на півночі прісноводне і має найбільшу в Криму глибину – 27 метрів. Озеро врізається углиб півострова на 30 кілометрів. В ньому налічується більше 39 видів риб з 25 сімейств. У гирлі водиться морська риба – ставрида, бичок, кефаль, барабулька, а у верхів’ї прісноводна - товстолобик, короп. На мілководді гніздиться багато птахів – баклани, кулики, качки тощо. Дно місцями затягнуте 10 – метровим шаром мулу, який може бути використаний з лікувальною метою. Товстий шар мулу свідчить про давнє походження озера Донузлав. З 1947 року північна частина озера і прилегла прибережна територія оголошені заповідником.

/Files/images/2015/ozero-donuzlav_image1-560x418.jpg /Files/images/2015/tarkhankut_atlesh.jpg

Озеро Кояське – друге найгарніше озеро світу

/Files/images/2015/news-image-535a4e7ad4883.jpg

Це одне з найбільш красивих і неймовірно фантастичних місць в Криму. Біля озера, береги якого буквально всипані чудернацькими кристалами солі, вода набуває в залежності від сезону ніжно-рожевого чи яскраво-червоного кольору, і чомусь пахне фіалками. Дно озера - згаслий грязьовий вулкан, а ця рожева вода - прямий наслідок бурхливої життєдіяльності мікроскопічної зеленої водорості та бактерій у спекотний період року.Цікаво, щоозероКояське є найсолонішим озером України. У середньовіччі тут займалися промислом солі.. Коли ж спека досягає свого піку, в Кояському озері все висихає, а камені та степові рослини покриваються кристаликами солі.Навесні вода в озері ще досить далека від рожевого кольору, а солоність ще не зашкалює. У квітні-травні тут досить багато водоплавних птахів.

/Files/images/2015/00K0D4u5s1K0p7X3.jpg /Files/images/2015/50b0a4O5A17077U0.jpg

Приморський парк Нікітського ботанічного саду— видатне творіння людини

Унікальний клімат рукотворного ландшафту, рідкісне для Криму оформлення у стилі парків Японії, Китаю й Індії, рослини, завезені з інших континентів, дружелюбність до відвідувачів і велика кількість інформації – роблять час, проведений тут, незабутнім.

Найбільш дрімучі і непроглядні частини парку освітлюються китайськими ліхтариками

/Files/images/2015/12park.jpg

На відміну від інших парків відвідувачі Приморського можуть поблукати густим бамбуковим гаєм, де їх супроводжуватимуть суворі теракотові китайські воїни-ніндзя

/Files/images/2015/12park5.jpg

У центрі парку розташоване озеро з ліліями і фонтаном, який прикрашають витончені скульптури

/Files/images/2015/nikitskij-botsad5.jpg

Уже біля самого входу до Приморського парку відвідувачі потрапляють до царства субтропічних рослин

/Files/images/2015/760847e9136c.jpg

Мис Фіолент - один із найбільш мальовничих куточків України

/Files/images/2015/sevast_10.jpg

Мис Фіолент знаходиться в Балаклавському районі Севастополя. Він створений породами вулканічного походження, що утворилися 150 млн. років тому. По обидві сторони від мису можна побачити потоки застиглої лави. Древній вулкан значно зруйнований морем. Зверху його покривають вапняки із вкрапленням мінералів. На узбережжі утворилися численні ніші, камяні хаоси, арки, острівці. Найбільша висота мису – 152 метри над рівне моря.Флора мису представлена рідкісними рослинами. Для морської флори характерні червоні і бурі водорості, вони свідчать про чистоту відкритих берегів. У морі водяться дельфіни, краби, багато видів риб, у тому числі тих, що охороняються. У підніжжі схилів мису Фіолент розташована смуга пляжів із своєрідною трав’янистою рідкісною рослинністю. Тут єдине у Криму місцеперебування релікту, занесеного у Червону книгу України – меч-трави звичайної.

Парадоксальний Салгир

/Files/images/2015/229-16-1.jpg

Салгир - найбільша і водночас найзагадковіша річка Кримського півострова, яка овіяна легендами і переказами багатонаціонального кримського фольклору. Вказати точно, де джерело Салгиру , ніхто не може. Справа в тому, що гірська річка виникає нізвідки - вона складається з багатьох тисяч джерел від танення снігу в горах, від потоків дощової води, від витоків із карстових печер, від різних гірських джерел - тому й саме назву Салгир (з кримськотатарської Salреr, Салг'ир) перекладають як «снігової води річка».

Води Салгиру досягають Сиваша тільки в найбільш дощові і снігові роки, в періоди паводків, а зазвичай вони просто губляться в широкому кримському степу - випаровуються від нестерпної спеки, йдуть у землю, живлячи підземні сховища, розбираються навколишніми жителями по струмках і ариків для поливу садів і городів. Крім того, виникаючи з тисяч джерел, Салгир збирає по дорозі безліч приток і утворює складну гідротехнічну систему. Разом з притокою Біюк-Карасу вона є найбільшою в Криму річковою системою. «По дорозі» в Салгир впадають інші річки Криму - Малий Салгир, Тавель, Курци, Беш-Терек, Зуя, Бурульча, Кучук-Карасу.

Найбільший каньйон України знаходиться у Криму

/Files/images/2015/76cde99989b304da6979d66d5b3f46d4_600x1000.jpg

Великий каньйон Криму є найбільшим каньйоном в Україні. Він знаходиться в Кримських горах в 5 км на південний схід від села Соколине Бахчисарайського району.Каньйон сформувався у верхньоюрських масивних вапняках під дією водної ерозії близько 1,5 - 2 мільйони років тому на місці тектонічної тріщини. Його глибина перевищує 320 м, довжина 3,5 км, ширина в деяких місцях не перевищує 3 м.Абсолютна висота ложа каньйону становить близько 500-600м.Каньйон зрошують численні гірські потоки, струмки і джерела які на виході з ущелини зливаються в річку Аузун-Узень.Тільки в період другої половини літа і восени, коли випадає мало опадів, каньйон стає майже сухим і доступнішим для огляду.

/Files/images/2015/173.jpg /Files/images/2015/810561_900.jpg

Бурі ведмеді в Чорнобильській зоні відчуження

/Files/images/2014_rk/bear.jpg

Вчені встановили, що в Чорнобиль через 100 років повернулися бурі ведмеді.

Несподіване відкриття зробили вчені - в Чорнобильську зону відчуження повернулися бурі ведмеді, яких не було на цій ділянці більше ста років.

Як повідомляє joinfo.ua, фотопідтвердження перебування бурих ведмедів на території Чорнобильської зони вдалося отримати, використовуючи фотопастки. Спочатку гаджети встановлювалися для того, щоб з'ясувати, як впливає існуючий в Чорнобилі рівень опромінення на тварин, що живуть поблизу АЕС. Як зазначалося раніше, бурих ведмедів близько Чорнобиля не спостерігали вже понад століття.

"Наш український колега Сергій Гащак встановив кілька фотопасток в центральних зонах за останні пару місяців, щоб почати вивчати, яке дике життя там є", - повідомив керівник проекту Майк Вуд з Салфордського університету. На знімках, які були отримані з одного з пристроїв, добре помітний бурий ведмідь.

Примітно, що до цього гіпотези про присутність ведмедів в зоні висловлювалися, проте фотодоказів цих тверджень не було.

Зараз вчені вивчають можливість закріплення на шиях у чорнобильських ведмедів спеціальних нашийників з GPS-сигналом, щоб з'явилася можливість відстежити маршрути їх пересувань. Передбачається, що дослідження продовжиться ще рік. За цей час вчені сподіваються з'ясувати, що саме відштовхнуло колись ведмедів від зони в районі нинішньої АЕС і чому вони повернулися саме тепер.


Південний Буг – єдина в Центральній Європі річка, де збереглися природні пороги

/Files/images/2014_rk/pvdenniy_bug_/dsc017381.jpg

Утворення порогів на Південному Бузі пов’язане з особливостями будови Українського кристалічного щита. Там, де кристалічні породи виходять на поверхню, річка прорізає їх і утворює пороги.
Окремі брили граніту піднімаються над водою на висоту до півтора метра. Часто вони розміщені настільки близько, що можна перейти по них з одного берега на другий. Між брилами з великою швидкістю, шумом і клекотом тече вода.

/Files/images/2014_rk/pvdenniy_bug_/white-water-rafting-in-migiya-02.jpg

Береги долини Південного Бугу біля порогів круті і кам’янисті. А все разом – пороги, кам’янисті заплави і круті гранітні береги - створюють враження гірських місцевостей серед рівнини, що надають Південному Бугу своєрідної краси.

/Files/images/2014_rk/pvdenniy_bug_/442510.jpg

Краса порогів – у їхній різноманітності і мінливості. Заплавна місцевість напроти с. Кліщів має ширину 100-120 м, висоту 1,5-2 м. Пороги у річковому руслі йдуть каскадами через 200-300 м, але не перетинають повністю річкового русла. Виступи корінних порід незначні: валуни висотою до 1 м, досить часто пороги переходять у перекати.

/Files/images/2014_rk/pvdenniy_bug_/d0bfd196d0b2d0b4-d0b1d183d0b3.jpg /Files/images/2014_rk/pvdenniy_bug_/293_DSCN7778.jpg

Пороги Побужжя зазнали змін, пов’язаних із спорудженням гідротехнічних споруд. Разом з тим, Південний Буг – єдина не лише в Україні, а і в Центральній Європі річка, де пороги збереглися у своєму незміненому природному стані.

Після підняття рівня води в Олександрівському водосховищі і затоплені Мігійських порогів пороги на Вінниччині є унікальними природними утвореннями на Південному Бузі.

/Files/images/2014_rk/pvdenniy_bug_/Bug_n.jpeg


Фоторепортаж-так близько колібрі ще не бачили

Мініатюрні речі, це завжди цікаво. Мікропташка колібрі здавна відома своїми маленькими розмірами, порівнянними з розмірами метелика. Сьогодні ми хочемо показати вам їх ближче ... ще ближче! Ви зможете оцінити всю красу цієї унікальної пташки, а також побачити її в польоті і навіть оцінити її тоненький язичок, за допомогою якого вона п'є солодкий нектар з квітів.

/Files/images/2014_rk/kolbr/20142107135556.png

Колібрі здатні до 50 раз змахнути крилами за секунду

/Files/images/2014_rk/kolbr/20142107135557.png

Ці знімки були зроблені фотографом Крісом Морганом

/Files/images/2014_rk/kolbr/20142107135558.png

Кріс відвідав приватний заказник Боск-де-Пас в Коста-Ріці розміром 3000 акрів, де і зробив ці чудові знімки

/Files/images/2014_rk/kolbr/20142107135559.jpg

Знімки інших фотографів

/Files/images/2014_rk/kolbr/20142107135608.jpg

Колібрі в польоті (уповільнена зйомка), ви можете побачити як висовується язичок з її дзьобу

/Files/images/2014_rk/kolbr/Humming-Bird-1.gif

Під час перекусу

/Files/images/2014_rk/kolbr/20142107135610.jpg

/Files/images/2014_rk/kolbr/Humming-Bird-2.gif


Пісок під мікроскопом

Щоб побачити новий світ, необов'язково їхати за тисячі кілометрів. Достатньо подивитись під ноги. Химерні фігурки, які переливаються на світлі різними кольорами, — насправді збільшений в 100 раз звичайний пісок з пляжу гавайського острова Мауї.

/Files/images/а3.jpg

Прозорі безформні кристали — частинки кварцу, які пролежали в океані мільйони років. А «рогатки» — фрагменти скелета морських губок. Жовті «стільники» і «кукурудзяні качани» іншої природи. Це залишки одноклітинних організмів форамініфер, знаменитих візерунчатими мушлями. Блакитний камінчик з бульбашками теж органічного походження. Це обривок пластини, яка вкривала тіло юного морського їжака.

/Files/images/а2.jpg


Найбільший природний заповідник на Землі – створено!

/Files/images/051.jpg

Нова Каледонія – це невеликий ланцюг островів в південній частині Тихого океану та найбільший морський парк у світі за назвою «Природний парк Коралового рифу». Він розташований в 3-х тисячах кілометрів на схід від Австралії. На території архіпелагу знаходиться четверта частина запасів нікелевих руд планети.

/Files/images/105_gross_zps6bc34666.jpg /Files/images/047.jpg

Природний парк є домівкою для 4500 квадратних кілометрів коралових рифів, 25 видів ссавців, 48 видів акул, 19 видів птахів, що гніздяться і п’яти видів морських черепах.

/Files/images/045.jpg /Files/images/052.jpg

Також парк має другий за розмірами природний кораловий риф, який був внесений до списку спадщини ЮНЕСКО.

/Files/images/barriera-corallina-nuova-caledonia.jpg


Таємниці Кривого лісу.

/Files/images/032.jpg

Цей дивовижний ліс знаходиться в Польщі біля міста Грифіно. Його називають " Кривий ліс " або " П'яний ліс ". 400 сосен, які ростуть вигнуто тільки у бік півночі були посаджені в 1930 році. Досі так ніхто і не знає причину чому вони так ростуть.

/Files/images/042.jpg

Одні кажуть, що були сильні вітри і вони викривили дерева, хтось говорить, що садили спеціально для меблів.

/Files/images/034.jpg

Найцікавіша з версій - селекціонер вирішив посадити ліс, де люди не могли б заблукати, тому всі дерева вигнуті на північ. Втілити до кінця ідею йому перешкодила друга світова війна.

У Кривому лісі панує незвичайна атмосфера. В ньому не чути спів птахів та стрекотіння коників.

/Files/images/041.jpg /Files/images/037.jpg

Цікавий факт – у польського Кривого Лісу є двійник в Росії, в національному парку "Куршська коса". На одній з ділянок лісу ростуть сосни незвичайної форми. Їх стовбури вивернуті таким чином, що здається ніби дерева танцюють. Через цю особливість ліс отримав назву " Танцюючий ліс ".

/Files/images/035.jpg /Files/images/043.jpg


В Києві повним ходом цвіте бузок!

бузок

« Монокультурний сад бузку », —розкинувся на площі близько 2,5 га на Дніпровському схилі столиці перед Видубицьким монастирем. Задуманий він був ландшафтним дизайнером Леонідом Рубцовим ще 1948 року.

бузок бузок

За видовим і сортовим багатством київський Сирінгарій є другим у світі. Проте першим — за унікальністю планування території та красою пейзажів, які його оточують.

бузок бузок

Колекція сортів бузку — це понад 130 одиниць. Основну частину привезли з Європи, Америки та Сердньої Азії. Працівники Ботсаду також вивели нові сорти бузку, такі як «Богдан Хмельницький», «Тарас Бульба», «Вогні Донбасу», «Полтава», «Рожева хмара» тощо.

бузок

Кiлькiсть переглядiв: 2619

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

Дата останньої зміни 12 Березня 2024

Цей сайт безкоштовний!