Мегмед-Ґерай IV Софу-союзник України в переможній Конотопській битві проти московитів

20 січня відзначаємо День Автономної Республіки Крим. Історії наших народів тісно переплітаються. Згадаймо, сильний союз: Кримського ханату на чолі з Мегмедом IV та гетьманом Іванов Виговським.

Мегмед IV – кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Кримський хан (1641—1644, 1654—1666) з династії Ґераїв.

Під час свого другого правління спробував виправити негативні наслідки підтримки Іслямом III Ґераєм українських козаків у війні з Польщею, в результаті якої співвідношення сил в регіоні різко змінилося на користь Московії, яка заволоділа значною частиною України.

Допоміг військом гетьманові Івану Виговському під час російсько-української війни 1658—1659 років. Тоді гетьман Виговський намагався скинути московську залежність та відновив договір про союз з Польщею.

Конотопська битва 1659 року – один із центральних епізодів українсько-російської війни 1658-59 років. Битві передувала успішна оборона українськими військами (4-5тис.) під командуванням наказного гетьмана Лівобережної України ніжинського полковника Гуляницького міста Конотоп, обложеного 100-тисячним російським військом на чолі з князями Трубецьким, Пожарським, Ромодановським та загонами українського наказного гетьмана Безпалого, який був не згодний з пропольською політикою Виговського.

У цей час гетьман Виговський мобілізував українське військо в Правобережній Україні, заручившись допомогою кримського хана Мегмеда Ґерая IV на чолі 40-тисячного війська.

4 липня 1659 року Виговський розбив передовий загін московської армії під селом Шаповалівка. Підійшовши до Конотопа, гетьман, за домовленістю з кримським ханом, залишив у засідці біля села Соснівка татарське військо та частину козаків і 8 липня вдарив по московській армії, а після нетривалого бою почав відводити козацькі підрозділи на вихідні позиції, імітуючи втечу. Російський воєвода Пожарський кинувся переслідувати відступаючих і потрапив у заздалегідь підготовлену пастку. За наказом Виговського, у цей час козаки зруйнували міст і загатили ручку Кукілку (притоку Сейму), що унеможливило організований відступ московитів.

Згідно з найчастіше вживаними в літературі підрахунками істориків , у бою загинуло близько 30 тис. московсього війська, а 15 тис. вояків ( у т.ч. пів сотні воєвод) потрапили в полон. Втрати козаків Виговського та найманці становили 4 тис, втрати військ хана Мегмед Ґерая IV- 6 тис.

9 липня 1059 року об’єднана українсько-татарська армія розпочала наступ на позиції князя Трубецького під Конотопом, змусивши росіян відступати з української території до Путивля. Результати битви перелякали Москву і мали широкий резонанс у Європі.

Завдяки цьому об’єднанню: українців та кримських татар- в самому зародку було знищено ідею «багатосотлітнього прагнення українського народу об'єднатися з російськими братами». Та засвідчено цивілізаційний вибір України — на Захід.

/Files/images/2020/20375709_1760823840613822_736609372024571329_n.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 179

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

Дата останньої зміни 26 Вересня 2022

Цей сайт безкоштовний!