Бібліотека для дітей імені Івана Багряного ЦБС Солом'янського району м.Києва

Казимир Малевич, художник із світовим ім’ям. Народився в Києві

Казимир Малевич, художник світового рівня, автор культового твору ХХ століття «Чорного квадрата», – наш земляк. Він народився у Києві, у 1879 році. Довгий час вважалося, що це була вулиця Бульйонська (нині Казимира Малевича ). Сучасні дослідники творчості К. Малевича встановили, що місцем народження майбутнього художника був маєток родини Оржеховських на Жилянській.

Цього ж, 1879 року, маленького Казимира охрестили в костьолі Св. Олександра.

Київ, Костьол Св.Олександра, малюнок Т.Шеченка

Майбутній художник вчився у Київській малювальній школі М.Мурашка у видатного українського художника М. Пимоненка. Малевич усе своє життя з вдячністю згадував Пимоненка й, траплялося, малював картини в стилі Пимоненка.У своїй автобіографії художник згадував відвідання майстерні Пимоненка на вул. Гоголівській. У 1928-30 рр. був професором Київського Художнього інституту.

Київський художній інститут

Малював київські краєвиди.

К.Малевич Весна. святошин під Києвом. 1930. олія на полотні

Останню свою прижиттєву персональну виставку Малевич провів у Київській картинній галереї 1930 року.

Київська картинна галерея (нині музей Російського мистецтва), в якій 1930 року експонувалася персональна виставка Малевича

Малевича було запрошено до розмалювання стін конференц-залу Всеукраїнської Академії Наук (вул. Володимирська 55). Зберігся ескіз розпису, який знаходиться у київському Національному Художньому Музеї України.

На жаль, 1930 року Малевича, як й більшість висококваліфікованих педагогів Київського Художнього інституту, було звільнено з посади професора й він змушений був повернутися до Ленінграду, де його було ув’язнено на декілька місяців як «німецького шпигуна».

Проте у своїх листах до київських друзів (до речі, писаних українською мовою) і в автобіографії художник згадує Київ з ностальгійними нотками: «Неповторним залишався у моїй пам’яті Київ. Будинки, вимурувані з кольорової цегли, гориста місцевість, Дніпро, далекі обрії, пароплави. Усе його життя впливало на мене дедалі більше…».

Провівши з нашими читачами деякі краєзнавчі розвідки, ми встановили київські місця Казимира Малевича: вул. Жилянська (межа між двома житловими будинками – великим сучасним комплексом "Дипломат Холл" та сусідньою будівлею 1970-1980 років):костьол Св.Олександра; Ярославів Вал, 12 (де стояв будинок професорів КХІ, зараз на цьому місті будинок Посольства Польщі); вул. Володимирська, 47 (місце розташування Київської художньої школи М.Мурашка, де вчився Малевич); Вознесенський узвіз, 20 (КХІ, де викладав Малевич); Музей Російського мистецтва на вул. Терещінківській (місце останньої прижиттєвої виставки Малевича 1930); памя’тний знак Малевичу (вул. Володимиро-Либідська); Святошин (київська околиця, яку малював Малевич - пейзаж «Святошин під Києвом, 1930» експонується у Третьяковській галереї

У нашому фонді є прекрасна книга про розвиток авангардного мистецтва в Україні : Горбачов, Д. Авангард. Українські художники першої третини ХХ ст. – Київ.: Мистецтво, 2016. – 320 с.: іл.

Тут подано репродукції та інформацію про українських майстрів-авангардистів, що нині зберігаються в музеях і приватних зібраннях багатьох країн світу. Серед інших – Казимир Малевич. Відомості про художника надаються у вигляді автобіографії, де, в одному з епізодів, митець згадує іншого художника, Льва Квачевського. «Згадували Україну. Він та я були українці».