Бібліотека для дітей імені Івана Багряного ЦБС Солом'янського району м.Києва

Чорна сповідь нашого народу

Минуле сторіччя тричі позначило Україну найстрашнішими випробуваннями – повільне, протягом довгого часу, згасання і смерть від голоду. Найстрашніші роки – 1932 – 1933. Про те, що це було вбивство голодом годі й говорити. «Національна Книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні. Житомирська область» спухла від прізвищ заморених українців. Натомість в Рівненській області, яка межує з Житомирщиною, такої книги немає зовсім. А кліматичні умови і стан ґрунтів областей-сусідок майже однаковий. На Рівненщині, що в ті часи не була в складі СРСР, і голоду не було.

Жорстоку правду про події, яким є підтвердження і немає виправдання слухали наші читачі. Поруч з книжками про голод – той мінімальний набір продуктів (шматочок чорного хлібу, склянка молока і одне яйце), який дав би дитині шанс на життя.

Весь світ дізнався про трагедію в Україні завдяки Джеймсу Мейсу, американському історику, що останні свої роки прожив і помер в Україні. Вулиця на його честь є у нас в мікрорайоні. Тільки про це мало хто знає. Таблички зі старою назвою досі не поміняні.