Згадаємо славу Крутів
«Одного дня, у пам’ятні січневі дні, брудні ешелони завезли їх під станцію Крути, за котрою ховалося те невідоме, що несло із собою трагічний бій, який став символом для української молоді всіх поколінь. Напевно, в останню передкрутянську ніч не один із них згадував обличчя своїх рідних і близьких, своєї дівчини, до якої відчув першу юнацьку любов. Але у душі й серці понад усе вирізьблювались сім літер – УКРАЇНА. Ця віра надихала піднятися проти у двадцять разів сильнішого ворога, досвідченішого у боях, а після трагічного бою дала сили недобитим і пораненим не просити милості, а геройськи, у муках і стражданнях умирати…» (Осип Зінкевич)
Про перебіг подій, які сталися 29 січня 1918 року читачі бібліотеки дізналися під час літературно-патріотичної години. Такі історичні матеріали як: статті дослідників історії бою під Крутами Володимира Яніва та Осипа Зінкевича, друковані спогади учасників подій, які дивом вижили, а також прозові та поетичні твори письменників, яких надихнув подвиг крутнянських хлопців – допомогли сьогоднішнім юнакам та дівчатам перенестись на сторіччя назад і усвідомити героїчний порив народу, у якого в черговий раз з’явилась перспектива стати незалежними. Звучала тужна поезія Павла Тичини, Олександра Олеся, Богдана-Ігора Антонича; щемливі слова з прощальної промови Людмили Старицької-Черняхівської на похоронах Крутнянців.
«Будьте ж певні, дорогі незабутні герої, ваша смерть не згинула марно. Чуєте? Вона живе і житиме до віку – вільна, самостійна Україна»
(Людмила Старицька-Черняхівська)
Коментарi