Відірвані від рідної землі, від України
Тривожна і гірка, виплакана і вистраждана, безліч разів покручена і перекручена історія України сплелася з історіями мільйонів українців, які вимушені були шукати кращого життя за порогом рідної домівки. У перебігу тяжких подій, що занадто часто і несправедливо випадали на долю наших співвітчизників, вони розпорошилися по далеких землях, знаходячи собі прихисток за морями-океанами.
Громадянська та світові війни, більшовицький режим, сталінські репресії, нещадне придушення усього національного, покарання за інакодумання – все це піднімало, мов зірване листя у повітря, і жорстокими вітрами епохи гнало українців з рідної землі.
Канада, Сполучені Штати, Бразилія, Аргентина, Франція, Німеччина, далека Австралія – у цих краях українці, терплячі і працелюбні, незмінно залишали свій помітний слід. Сини однієї з найдавніших землеробських цивілізацій Європи, це вони засіяли прерії Канади привезеною в заповітних торбинках українською пшеницею. Та не лише хліборобське вміння запам’ятали українців по світах.
…Авіаконструктора Ігоря Сікорського американці вважають своєю національною гордістю. Він проектував і серійно випускав вертольоти високого класу. А це ж наш, корінний киянин, син професора університету святого Володимира. Перші свої біплани й гелікоптери ще студентом будував саме в Києві…
…Іван Пулюй, син священика з Тернопільщини. Набагато раніше за німецького фізика Вільгельма-Конрада Рентгена винайшов у Страсбурзькому університеті так звані Х-промені. І хоч саме він, Пулюй, першим зробив знімки людських кісток, промені наречуть не іменем першовідкривача, а рентгенівськими. І Нобелівську премію присудять не йому, а Рентгенові…
…Серж Лифар. Великий танцівник і хореограф, (рід Лифарів мав козацьке коріння) кавалер ордена Почесного легіону, левову частку бурхливого життя прожив у Парижі. Де реформував французький балет. Але за заповітом на його надгробку на цвинтарі в Сент-Женев`єв-де-Буа 1986 р. викарбували слова, які в перекладі на українську звучать так: «Серж Лифар з Києва». До рідного Києва він повернеться вже в роки незалежності Міжнародним конкурсом артистів балету свого імені…
… Олександр Архипенко. До середини шістдесятих у наглухо закритій «залізною завісою» країні й не чули такого прізвища. А тим часом сформований у стінах Київського художнього училища скульптор, який сорок років прожив в Америці, ціле життя ламав канони й одностайно вважався одним із стовпів модерністського мистецтва ХХ століття. Єдине у чому невтомний реформатор залишався незмінним, це неперехідна захопленість у подзьобані вічністю пласкі камінні лиця половецьких баб у степу, безсмертні мозаїки Софії, керамічні форми, що їх творили в Україні невідомі майстри, ім`я яким народ.
«…я вернусь на свою Вітчизну» передрік славний син українського народу, письменник і публіцист, невтомний громадський діяч Іван Багряний.
Разом із ним, після здобуття Україною незалежності. сучасному читачеві відкрився непізнаний материк забороненої української літератури діаспори.
До духовного світу наших сучасників повернувся замовчуваний Володимир Винниченко. Непереборною перешкодою до читачів стояла критична оцінка його політичної діяльності, спрямованої на відстоювання української незалежності, В. Леніним.
Повернувся один з найбільших поетів ХХ століття Євген Маланюк.
Поверталися тонкий лірик Олександр Олесь і закатований у фашистському концтаборі його син, що взяв літературний псевдонім Олег Ольжич.
Поверталися Тодось Осьмачка, Богдан Лепкий, Юрій Клен, Василь Барка… Із небуття зазвучало їхнє українське слово для тих, задля кого вони, відірвані від Батьківщини, його творили.
Залунала для нас духовна музика Олександра Кошиця, хори Нестора Городовенка, лірична пісня Квітки Цісик.
Українське сонце, що при народженні подарувало невичерпну силу енергії своїм дітям, не згасло і вдалині від рідного дому. Воно зігріває і передає своє тепло нащадкам славних українців. які бережуть рідну мову, традиції і звичаї; підтримують своїх співвітчизників у години скрути.
Українські мас медіа друкують чимало відомостей про життя та діяльність «зарубіжних українців». В нашій бібліотеці велика інформаційна хвиля винесла на свою вершину публікації про світові здобутки видатного конструктора та винахідника Ігоря Сікорського. Також діти познайомилися з літературною діаспорою України, переглянувши інформацію різних друкованих джерел.
Коментарi