З Україною в серці
І знову Україна на переломі. Йде війна за свободу, недоторканість, справедливість, духовність. Світ вболіває за Україну, співчуває українцям, дивується стійкості, мужності та незламності її народу.
На передньому краї боротьби – бійці так званої АТО: патріоти України, її громадяни різного віку, різної статі та різних соціальних верств. Кожен з них, стаючи під бойові знамена, розумів – Україна понад усе.
Пропонуємо вам життєві історії тих, хто з Україною в серці здійснив подвиг, отримав нагороду та заслужив велику повагу і любов своїх однодумців.
Позивний «М’яч»
Майор, офіцер групи снайперів 138-го Центру спеціального призначення (протидії диверсіям і терористичним актам). Народився у 1987році в м. Києві. 8 червня 2014-го, перебуваючи на бойовому чергуванні військової частини в с. Парасковіївка Артемівського району Донецької області помітив наступ військової техніки з озброєними бойовиками. Не вагаючись, майор прийняв бій та оповістив підрозділи по засобах зв’язку про загрозу збройного нападу. Прицільним вогнем вивів з ладу головну машину колони бойовиків, що унеможливило подальше просування противника. Нагороджений медаллю «За бездоганну службу» ІІІ ступеня.
Козак Сергій Якович
Сергію 35 років. Він родом з Чернівців. Був старшим провідним колони, 22 червня 2014 в районі села Долина Донецької області по дорозі зі Слов'янська близько 10 години вечора колона потрапила у засідку.Снаряд пропалив броню, пробив мені ногу, відірвав ногу водієві моєї машини,пробив наскрізь машину. Старший сержант Козак, незважаючи на страшне поранення – його ліва нога була відірвана й висіла лише на клаптику шкіри, підвівся на правій нозі та продовжив бій. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Янченко Андрій Васиильович
Капітан, Командир25-го окремого мотопіхотного батальйону. Народився у Києві. Брав безпосередню участь у бойових зіткненнях із розвідувально-диверсійними групами терористів поблизу Дебальцевого. 15 вересня 2014 року в ході зустрічного бою поблизу села Центральний, він виявив та забезпечив знищення вогневої позиції терористів. 22 вересня 2014-го капітан особисто організував успішний наступ— задля допомоги суміжному підрозділу, та ліквідації можливості прориву терористичними силами лінії оборони в селі Нікішино Луганської області. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Зубанич Василь Іванович
Командир 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. З травня 2014 року брав участь у боях за Новоанновку, Станицю Луганську, Макарове, Щастя, Луганський аеропорт, Дебальцеве та ін. У складі штурмової групи здійснював прорив до Луганського аеропорту для прикриття та забезпечення відходу підрозділів з оточення. Незважаючи на отримане осколкове та вогнепальне поранення, відмовився від госпіталізації та продовжував управління діями підрозділу. Нагороджений орденом "Золота зірка".
Позивний «Грач»
Капітан, командир авіаційної ланки авіаційної ескадрильї бригади тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України. 16 липня 2014 року під час виконання бойового завдання ведений літак пари Су – 25 отримав ушкодження від вистрілу ПЗРК терористів. Унаслідок попадання ракети була пошкоджена механізація крила та система прибирання й випускання шасі. За командою льотчик вивів літак у визначений район та успішно здійснив вимушену посадку. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Климчук Леонід Олександрович
Командир 54-го окремого розвідувального батальйону 8-го армійського корпусу. Народився в с. Яцковичі Рівненської області. З 30 серпня 2014р. брав безпосередню участь у створенні системи спостереження в секторі «С». 2 вересня 2014-го його підрозділ знищив терористів, які здійснили напад на базовий табір і спецоб`єкт. Ініціював створення позаштатної розвідувальної групи безпілотних літальних апаратів для ведення повітряної розвідки в зоні діяльності сектора. 18 вересня 2014року поблизу м. Вуглегірськ організував відбиття нападу диверсійно-розвідувальних груп терористів. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
У числі 16 героїв портрет командира Леоніда Климчука від недавна прикрашає стіни Адміністрації Президента України. З того портрета, здається, віє ще гарячим попелом війни, з якого постає вдумливий рішучий погляд і якась дивна мовчазна впевненість: за спинами таких героїв – Україні надійніше. За мужність та героїзм воїни удостоєні почесної державної відзнаки – ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Коментарi