Життя і смерть Євгена Коновальця Історична вікторина

Євген Коновалець - полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929), один із ідеологів українського націоналізму.

Народився 14 червня 1891 року в с. Зашків поблизу Львова, у родині вчителів. Після навчання у народній школі та гімназії, яку він закінчив в 1909 році, студіював у Львівському університеті на правничому факультеті.

Вивчаючи юридичні дисципліни, пройшов ще й повний курс історії України під керівництвом Михайла Грушевського.

Із студентських років вів активну політичну діяльність. Із 1912 року- секретар львівської філії “Просвіти” .

Незабаром став членом Української Національно-Демократичної партії. Найбільше на молодого Коновальця впливали розбудовник “Соколу” Іван Боберський та Дмитро Донцов. На початку Першої світової війни, у серпні 1914 року, Коновалець був мобілізований до Австрійської армії, у червні 1915 року, під час боїв на Маківці, потрапив до російського полону. Звільнившись у результаті Лютневої революції , навесні 1917 року, молодий офіцер подався до Києва, де приступив до організації Українських Збройних сил, спершу куреня Січових Стрільців, а згодом і корпусу.Євген Коновалець знав, що в боротьбі за державну самостійність і за укріплення держави, найголовнішою і фізичною силою є добре організована й вишколена патріотична армія.

Двадцятисемирічний офіцер став найвидатнішим командиром тодішніх Збройних Сил в українській державі. Після поразки визвольних змагань, у той час, коли багатьох українців охоплювали відчай і апатія, Євген Коновалець зі своїми бойовими друзями усвідомлював, що боротьба ще не завершилась.

У 1920 році було створено Українську Військову Організацію (УВО), яку незабаром очолив полковник Коновалець, йшлося про збереження й укріплення військового кістяка.

У листопаді 1927 року, за його ініціативи, на одній з нарад УВО, було вирішено створити єдину революційну політичну організацію, діяльність якої ґрунтувалась на націоналістичній ідеології та поширювалась на всі українські землі. Тому у лютому 1929 року на конгресі у Відні було створено Організацію Українських Націоналістів (ОУН),головою проводу обрали Євгена Коновальця. Діяльність Коновальці з розбудови ОУН, намагання поставити українське питання у Лізі Націй, постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР - звичайно ж викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві.

Протягом 20-х років відбулося кілька замахів на Коновальця. 1933-го розпочалася реалізація останньої операції з убивства Провідника під кодовою назвою «Ставка», яку розробляли у Москві під особистим наглядом Йосипа Сталіна.

Виконавцем замаху став агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов.23 травня 1938 р. Коновалець був убитий у Роттердамі в результаті цієї спецоперації.

Перевірте свої знання у історичній вікторині "Життя і смерть Євгена Коновальця"