Я змалечку читаю «Кобзаря»
До «Кобзаря», як до молитви, треба привчати з раннього дитинства. Про Тараса Шевченка в день його народження прийшли послухати малюки з дитячого садочка.
Кріпак, сирота, талановитий художник, геніальний поет, гордість українського народу. Один з найтяжчих періодів життя – заслання в малопридатну для проживання місцевість.
Навіть на неродючих землях пустельного Казахстану Тарас Шевченко примудрився насадити сад. Першим деревом цього саду була верба, вирощена з підібраної гілочки.
Дерева, як і люди, не вічні. Вже більше, ніж чверть віку як немає верби, вирощеної поетом. Та українці зі зрізаних гілочок шевченкового дерева виростили сотні нових дерев і розсадили їх по всій Україні. Є вони і в Києві. Малюки дізналися, де саме шукати ці вербички. А нагадуванням стане власноруч зроблена листівка з вербовими котиками.
Коментарi