Я змалечку читаю «Кобзаря»

До «Кобзаря», як до молитви, треба привчати з раннього дитинства. Про Тараса Шевченка в день його народження прийшли послухати малюки з дитячого садочка.

Кріпак, сирота, талановитий художник, геніальний поет, гордість українського народу. Один з найтяжчих періодів життя – заслання в малопридатну для проживання місцевість.

/Files/images/2021/lesya_ukranka/P10309-101759.jpg

Навіть на неродючих землях пустельного Казахстану Тарас Шевченко примудрився насадити сад. Першим деревом цього саду була верба, вирощена з підібраної гілочки.

/Files/images/2021/lesya_ukranka/IMG-724aa27486eb455613aa3be49954bf29-V.jpg

Дерева, як і люди, не вічні. Вже більше, ніж чверть віку як немає верби, вирощеної поетом. Та українці зі зрізаних гілочок шевченкового дерева виростили сотні нових дерев і розсадили їх по всій Україні. Є вони і в Києві. Малюки дізналися, де саме шукати ці вербички. А нагадуванням стане власноруч зроблена листівка з вербовими котиками.

/Files/images/2021/lesya_ukranka/IMG-f8cb3cfd0760dc2ecbb213376d5e8df9-V.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 250

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

Дата останньої зміни 16 Квітня 2024

Цей сайт безкоштовний!